Дієва альтернатива капіталізму: як працюють кооперативні підприємства у США

Кооперативи — це не просто підприємства, які належать робітникам. Вони є економічною базою для анархістських, антифашистських та антиавторитарних рухів. Бо справжній соціалізм — це не диктатура партії та економічне планування. Справжній соціалізм — це коли більшість підприємств є кооперативними. 

 

Розповідаємо про кооперативи, які працюють у Сполучених Штатах Америки та їх історичний контекст.

Яка філософія американських кооперативів?

У США під самоврядними та низовими кооперативами найчастіше мають на увазі робітничі кооперативи (worker cooperatives) — підприємства, які належать і управляються самими працівниками, без традиційної ієрархії менеджерів і капіталістичних власників.

Такі моделі часто резонують з анархістськими або антиавторитарними принципами: горизонтальне самоврядування, рівний голос у прийнятті рішень і колективна власність на засоби виробництва.

Крім того, певні проекти (не завжди комерційні) в США натхненні радикальною, антикорпоративною культурою та ідеями взаємодопомоги — наприклад волонтерські харчові ініціативи чи самоврядні «інфошопи».

У яких сферах працюють кооперативні підприємства США?

За даними американського  інституту Democracy at Work, низові робітничі кооперативи в США працюють у різних секторах економіки, зокрема:

сервісні послуги — кафе, ресторани, таксі, прибирання;
роздрібна торгівля — продуктові, книжкові магазини;
охорона здоров’я — медицина, догляд на дому;
ремісничі й виробничі галузі — друкарні, деревообробка тощо;
інформаційні та творчі сфери — дизайн, медіа, технології.

При цьому багато кооперативів є малими підприємствами (5–50 працівників), але деякі великі (100–2000 працівників) мають помітний вплив на місцевий ринок.

 

Яка кількість кооперативів та якими є їх економічні показники?

На сьогодні понад 1 500 робітничих кооперативів працюють по всій країні (дані федерації сектору).  Їхній дохід у 2024 році оцінювався приблизно в $806 млн, а вже 2025 року від зріс до одного мільярду доларів.

Хоч і зростаючі в кількості, вони ще малий сектор у порівнянні з традиційними підприємствами.

Інші види кооперативів, як наприклад фермерські і споживчі кооперативи, мають значно більші масштаби, але це вже інша частина кооперативного руху — зокрема агро- та енергетичні.

У США є проблема з якістю продуктів, оскільки більшість насіння, з якого вирощують зерна, овочі та фрукти  розробляють монопольні капіталістичні компанії. Таких компаній декілька, тьому перед низовими кооперативами стоїть ще одна задача — виробляти якісне насіння, з якого ростимуть більш природні плоди, а не та пластмаса, котру продають капіталісти.

Якою є система влади та внутрішня політика у кооперативах США?

У американських кооперативах ключові механізми підтримки включають демократичне управління — кожен працівник має голос у ключових рішеннях.  Там панує справедлива винагорода — всі працівники отримують частину прибутку компанії.

Плинність кадрів невелика, людей не так часто звільняють, тому робота йде стабільніше та дозволяє підприємствам краще зростати у довгостроковій перспективі.

Дуже часто кооперативи вкладають у навчання, розвиток навичок, підтримку сімей.

Такі практики підвищують стабільність праці, сприяють залученню жінок, іммігрантів і представників маргіналізованих груп.

Cooperative Home Care Associates 

Cooperative Home Care Associates (CHCA) — один із найбільших робітничих кооперативів у США. Він працює у сфері домашнього догляду за літніми людьми та людьми з інвалідністю. Компанію створили як відповідь на низькі зарплати та нестабільні умови праці в індустрії догляду. З самого початку ідея була простою: зробити працівників співвласниками бізнесу.

CHCA налічує понад 2 000 працівників, значна частина з яких — жінки з міграційним досвідом. Працівники можуть стати членами кооперативу після певного періоду роботи та придбання пайового внеску. Кожен член має голос у стратегічних рішеннях, обирає раду директорів і впливає на політику компанії.

Фінансово це великий гравець для свого сектору: річний оборот оцінюється у десятки мільйонів доларів. Кооператив відомий тим, що забезпечує кращі умови праці, ніж середні по галузі: оплачуване навчання, підвищення кваліфікації, стабільніші години роботи. Він також співпрацює з профспілками, поєднуючи кооперативну модель з колективним захистом прав.

Цей кооператив локальний. Він працює в місті Нью-Йорк, саме в районі Бронкс. але працює вже давно, аж із 1985

Red Emma’s 

Red Emma’s — це радикальний книжковий магазин і кафе, названий на честь анархістки Емми Ґольдман. Працює в місті Балтимор з 2004 року. Він працює як робітничий кооператив і культурний центр. Заклад поєднує комерційну діяльність (продаж книг і їжі) з активістською та освітньою роботою — лекції, дискусії, зустрічі громад.

Управління здійснюється горизонтально: ключові рішення приймаються колективно, а прибуток розподіляється між членами. Структура передбачає робочі групи (операції, фінанси, події), що зменшує ієрархію. Для вступу до кооперативу потрібно пройти певний період роботи і погодитися з принципами колективного управління.

Red Emma’s не є великим бізнесом у масштабах країни, але відіграє важливу роль у місцевій економіці Балтимора. Він створює стабільні робочі місця в культурному секторі, підтримує незалежні видавництва та локальних постачальників. Це приклад кооперативу, який поєднує економіку і політичну культуру.

 

Arizmendi Bakery 

 

Arizmendi Bakery — мережа пекарень, створена за моделлю робітничого кооперативу. Вона натхненна баскською кооперативною традицією (назва відсилає до Хосе Марії Арісмендіарріети — засновника Mondragón). Кожна пекарня є окремим кооперативом, але вони об’єднані у федеративну мережу.

Засновані у Сан-франциско 1997 року.

Працівники володіють бізнесом спільно, приймають рішення демократично та отримують частку прибутку. Зарплатна структура рівніша, ніж у звичайних ресторанах чи мережах швидкого харчування. Кооперативи цієї мережі відомі стабільністю — багато з них працюють понад 20 років.

Фінансово кожна пекарня має оборот у кілька мільйонів доларів на рік (залежно від локації). Вони демонструють, що кооперативна модель може бути ефективною у конкурентному міському середовищі, де оренда і витрати високі. У Каліфорнії загалом створено сприятливу законодавчу базу для кооперативів, що допомагає таким підприємствам розвиватися.

 

Замість висновків…

 

Самоврядні та низові робітничі кооперативи в США — це реальні робочі простори з демократичним управлінням, які скоріше малі, але зростають.  Вони існують по всіх основних секторах ринку, забезпечують справедливі зарплати, участь і стабільні робочі місця.

Деякі кооперативи поєднують економічну діяльність із активізмом і анархістськими ідеями, створюючи незалежні простори для солідарності й самоорганізації.

Хоч поки це ще невелика частина економіки США, їхній вплив зростає як альтернатива корпоративному капіталізму і механізм побудови економічної демократії.