Бюджет громади без бюрократичної мови: куди йдуть гроші і як це перевірити

Уявімо, що бюджет Лубен — це не 500 сторінок таблиць із кодами програм, КЕКВами та словами на кшталт «міжбюджетний трансферт».

Уявімо, що це гаманець міста.

Хтось поклав туди гроші — підприємці, працівники, власники нерухомості, водії, орендарі комунального майна, держава. Потім хтось відкрив гаманець і почав витрачати: на школи, лікарні, дороги, культуру, соціальні програми, укриття, комунальні підприємства, оборонні потреби.

І тут виникає просте питання:

а хто саме відкривав гаманець і на що витратив гроші?

Для Лубен це не теоретичне питання. Бюджет громади — сотні мільйонів гривень, і значна частина інформації про їх рух уже лежить у відкритому доступі.

Треба лише знати, де шукати.

Перша зупинка: офіційний бюджет

Почнемо з найпростішого.

Держава має портал «Бюджет для громадян» — Open Budget. Там є окремий профіль бюджету Лубенської міської територіальної громади. Портал дозволяє дивитися планові та фактичні доходи й видатки, структуру бюджету та розпорядників коштів. Дані можна також завантажувати через API. (Відкритий бюджет)

Відкрити бюджет Лубенської громади в Open Budget

Тут важливо зрозуміти одну річ.

Бюджет — це не просто сума грошей.

Це карта того, що громада вважає своїми пріоритетами.

Наприклад, у прогнозі Лубенського бюджету на 2026 рік власні доходи без міжбюджетних трансфертів прогнозувалися на рівні близько 697,8 млн грн. Із них близько 679,8 млн грн — загальний фонд, ще близько 18 млн — спеціальний. (Лубенська міська рада)

А тепер цікавіше.

У 2024 році бюджет громади отримав 855 млн грн доходів. Основним джерелом надходжень загального фонду був податок на доходи фізичних осіб — понад 340,4 млн грн, або 54,8% власних доходів загального фонду. (Лубенська міська рада)

Тобто значна частина грошей, якими розпоряджається міська влада, — це буквально гроші, зароблені людьми.

І ось тут починається демократія не на плакаті, а в Excel.

Другий рівень: а куди вони пішли?

У 2025 році, наприклад, за сім місяців видаткова частина бюджету Лубен була виконана на 532,2 млн грн при плані 699,8 млн.

Найбільша стаття — освіта.

На неї припадало 48,5% видатків, або близько 257,9 млн грн.

На соціальний захист — ще понад 51,7 млн грн.

Окремо громада витратила 4,3 млн грн на захист населення і територій, 9,1 млн грн на облаштування укриттів, а через міжбюджетні трансферти спрямувала майже 14 млн грн на підтримку військових частин, поліції, ДСНС та інших структур. (Лубенська міська рада)

Це вже цікаво.

Бо замість фрази:

«Видатки за КПКВК 0219800 збільшено…»

ми можемо сказати нормальною людською мовою:

Лубни витрачають сотні мільйонів на освіту, десятки мільйонів на соціальну сферу, гроші на укриття і допомогу силовим та військовим структурам.

А потім поставити наступне питання:

а хто отримав конкретні гроші?

Третій рівень: Prozorro — місце, де бюджет починає пахнути конкретикою

Бюджет каже:

«На це передбачено гроші».

А Prozorro дозволяє подивитися, що сталося далі.

Наприклад, у червні 2026 року Центр культури і дозвілля Лубенської міської ради проводив закупівлю дров.

Очікувана вартість — 456 тисяч гривень.

Джерело фінансування — місцевий бюджет.

Предмет закупівлі — паливна деревина.

Тобто абстрактні «видатки на культуру» раптом перетворюються на конкретний тендер із конкретною сумою та конкретним замовником. (Prozorro)

Інший приклад — капітальний ремонт даху гімназії імені Катерини Скаржинської.

Очікувана вартість закупівлі у 2025 році — понад 3 млн грн. На Prozorro можна побачити документацію, умови закупівлі, пропозиції та інформацію про договір. (Prozorro)

Ось тут уже починається справжня журналістика.

Бо можна поставити питання:

Чому саме така ціна?

Хто подав пропозиції?

Хто переміг?

Чи змінювалася ціна після укладання договору?

Чи відповідає виконана робота тому, за що заплатили?

Іноді відповідь лежить просто в документах.

Четвертий рівень: Spending

Є ще один прекрасний інструмент — Spending.gov.ua, частина державної платформи Є-data.

Якщо Open Budget показує нам бюджет у цілому, то Spending дозволяє рухатися до конкретних платежів та операцій.

Є-data прямо визначає Spending як інструмент громадського контролю за використанням публічних коштів. (Є-data)

Є-data — платформа публічних фінансів

Тут можна починати полювання за конкретними розпорядниками.

Не «культура отримала гроші».

А:

яка саме установа отримала гроші, за яким договором і на що?

Не «місто ремонтує дороги».

А:

який розпорядник, який договір, яка сума, який підрядник?

Саме так бюджет перетворюється на розслідування.

П’ятий рівень: Data.gov.ua

І тут багато хто робить помилку.

Люди заходять на сайт міської ради, бачать двадцять PDF-файлів і вирішують:

«Ну все, тут нічого не зрозумієш».

Ні.

Є ще Data.gov.ua.

У Лубенської міської ради є десятки наборів відкритих даних. Серед них — зокрема бюджетні запити структурних підрозділів, паспорти бюджетних програм та інші набори. (Державний портал відкритих даних)

Відкриті дані Лубенської міської ради на Data.gov.ua

А бюджетний запит — це особливо цікава штука.

Тому що це вже не просто:

«ось гроші, які ми витратили».

Це ще й:

«ось що наші управління просили профінансувати».

Тобто можна порівнювати:

просили → отримали → витратили → отримали результат.

Ось вам і готовий маршрут журналістського розслідування.

Але є проблема: частина дверей під час війни закрита

І тут ми підходимо до найцікавішої частини.

Що робити, якщо потрібного документа немає у відкритому доступі?

Перше правило:

не лізти через паркан.

Не потрібно ламати державні системи, обходити захист чи шукати незаконні способи отримання інформації.

В Україні існує цілком законний спосіб вибивати інформацію з чиновницької шафи.

Він називається запит на публічну інформацію.

Закон визначає публічну інформацію дуже широко: це задокументована інформація, яка була створена або отримана органом влади під час виконання його повноважень або перебуває в його володінні. За загальним правилом вона є відкритою. (Законодавство України)

Причину запиту пояснювати не потрібно.

Можна буквально написати:

«Прошу надати копію договору…»

І все.

За загальним правилом відповідь повинна бути надана не пізніше п’яти робочих днів. (Законодавство України)

А якщо чиновник відповів: «Це закрито»?

Ось тут починається найцікавіша гра.

Тому що слово «закрито» саме по собі ще нічого не доводить.

Закон передбачає інформацію з обмеженим доступом — конфіденційну, таємну та службову.

Але обмеження повинно відповідати так званому трискладовому тесту. (Державна податкова служба України)

Простою мовою чиновник має пояснити:

1. Що саме ми захищаємо?

2. Яка конкретна шкода виникне, якщо це оприлюднити?

3. Чому ця шкода переважає суспільний інтерес знати інформацію?

Причому обмежується інформація, а не весь документ.

Якщо в документі є закрита частина, її можуть заретушувати, а решту документа мають надати. (Законодавство України)

Це дуже важливий принцип для журналіста.

Бо відповідь:

«Документ секретний, нічого не дамо»

не обов’язково означає, що історія закінчилася.

Можна відповісти:

«Добре. Тоді прошу надати документ із вилученням інформації з обмеженим доступом та зазначенням конкретної правової підстави кожного обмеження».

І гра продовжується.

А як бути з військовими витратами?

Тут потрібна особлива обережність.

Україна живе у війні. Частина інформації справді може становити ризик для оборони та безпеки.

Омбудсман у своїй доповіді за 2024 рік прямо зазначав, що війна створює складний баланс між правом суспільства знати та національною безпекою. Водночас Омбудсман фіксував випадки, коли розпорядники необґрунтовано обмежували доступ до інформації, посилаючись на службовий характер даних. (Омбудсман України)

Тому журналісту не потрібно вимагати:

«Покажіть координати складу, де лежать ракети».

Це дурість.

Потрібно питати:

«Яку загальну суму коштів громада спрямувала на відповідну програму?»

«Який розпорядник коштів?»

«Яка правова підстава обмеження конкретного документа?»

«Чи можливо надати документ із вилученням інформації з обмеженим доступом?»

Тобто не бити головою в зачинені двері, а шукати двері, які закон залишив відкритими.

Якщо вам відмовили

Відмова — це не кінець.

Вона сама може стати документом для журналістського матеріалу.

Зберігаємо:

• свій запит;
• дату його відправлення;
• відповідь;
• правову підставу відмови;
• документи, які вже є у відкритому доступі;
• порівняння того, що відкрито, і того, що чиновники відмовляються надати.

Після цього можна звертатися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або оскаржувати відмову в суді. Омбудсман прямо зазначає таку можливість. (Омбудсман України)

І тут є ще одна цікава деталь.

У практиці застосування закону прямо зазначено: сам напис «для службового користування» не є автоматичною підставою для відмови. Повинен бути застосований трискладовий тест. (Законодавство України)

Тобто іноді чиновницька шафа відкривається не від сили, а від правильно сформульованого запиту.

Як полювати на бюджет: маршрут «Артефакту»

Якби ми робили з цього справжнє міське розслідування, я б рухався так.

1. Знайти бюджет

Open Budget.

Дивимося:

скільки грошей → звідки → на що запланували.

2. Знайти бюджетні запити

Data.gov.ua.

Дивимося:

що хотіли отримати управління та комунальні установи.

3. Перевірити програми

Знаходимо паспорти бюджетних програм.

Питаємо:

яка мета програми → скільки грошей → який результат обіцяли?

4. Відкрити Prozorro

Шукаємо конкретну закупівлю.

Замовник → предмет → очікувана ціна → учасники → переможець → договір → зміни.

5. Перевірити Spending

Переходимо від тендеру до фінансового сліду.

Чи пішли гроші? Коли? Кому?

6. Перевірити результат ногами

І ось це найважливіше.

Якщо місто заплатило за ремонт дороги — йдемо дивитися на дорогу.

Заплатило за ремонт даху — йдемо дивитися дах.

Придбало обладнання — шукаємо, де воно стоїть.

Заявило про виконання програми — перевіряємо, чи існує результат у реальному світі.

Бо бюджетне розслідування закінчується не в Excel.

Воно закінчується на вулиці.

І тоді бюджет стає зовсім іншою історією

На першій сторінці бюджетного документа можна побачити:

855 025,0 тис. грн.

Це виглядає як щось далеке.

Але за цією цифрою стоять зарплати людей, податки, школи, лікарні, комунальні підприємства, закупівлі, дороги, укриття, культура і сотні конкретних рішень.

І кожне з них залишає слід.

Десь — у рішенні міської ради.

Десь — у бюджетному запиті.

Десь — у PDF на Data.gov.ua.

Десь — у Prozorro.

Десь — у Spending.

А якщо слід раптом зникає за табличкою «службова інформація», це ще не означає, що розслідування закінчилося.

Іноді саме в цей момент воно тільки починається.

Бо бюджет громади — це не «їхні гроші».

Це гроші громади.

І нормальне міське самоврядування починається з дуже простого права:

знати, куди вони пішли.

Де починати власне розслідування

• Open Budget — бюджет Лубенської громади
• Відкриті дані Лубенської міської ради
• Є-data / Spending
• Закон «Про доступ до публічної інформації»
• Офіційний сайт Лубенської міської ради — відкриті дані

Примітка для редакції: цифри в тексті взяті з офіційних документів Лубенської міської ради та державних порталів; вони стосуються конкретних бюджетних періодів, тому в публікації важливо не змішувати план 2026 року з фактичним виконанням 2024–2025 років. (Лубенська міська рада)